Добре , коли все добре/Хорошо , когда все хорошо.

Почну спочатку. Розпочався період активних змін в моєму житті, хоча зміни почалися вже давно. І все починається з першого кроку, кроку назустріч собі. Важливо чути себе, сприймати, відчувати, слухати.. починати рух.Все просто. 

Одного ранку, а можливо і вечору прийшло до мене в одну із соц.мереж запрошення до участі в ‪#‎MediaCamp‬ ‪#‎ЧистийПростір‬. Прочитала і зрозуміла, що я там буду. Як? з ким? чому?.. Хоча відповідь на питання ЧОМУ? - мені це потрібно!, звісно я знала і знаю. 

Отже, всі кого запрошувала з собою спочатку погоджувалися,потім-не могли.. ну то так треба було. О, скільки було застережень від батьків- хвилюються.Але були в моєму житті і більш неочікуванно-спонтанні рішення, які дали поштовх змін.. на даний момент я це розумію.

Я така , як є..Я це приймаю і не соромлюся власних мрій, бажань, прагнень, а ще думок і дій.

Чистий простір , як інший вимір. Скупчення неймовірно цікавих, захопливо-натхненних, вражаючих внутрішнім світом і світлом, світлих голов, джерел інформації. Для мене став місцем пізнання себе, взаємодії з іншими, щирих,відкритих сонячних посмішок. Я відкрилась, я надихнулась, я пізнала, я відчула.. ціную, мені це важливо.

Початок пригоди - очікування бусика "під конвоєм" тата і бабусі. Побачили, зрозуміли, відпустили. А їх ще запрошували долучитися. Бабуля була б не проти))),- як виявилось..

 Добрячу частину екскурсії в "Гайдамацькій січі" я пропустила, оскільки робота мене відразу не відпустила. Дуже цікава місцина. Безліч деталей, через які  відчуваєш плин часу і зміни.

 Природа, простір,краса. 

 На такій схожій вежі я вже була. Зверху цікаво, але безпека понад усе.

 Табір, намети.. 

Сергій, дякую за поміч в становленні намету. Олександру (з роботи), окрема подяка за  власну хатку. Дівчатам- Юлі та Марійці за комфортне сусідство.

 Карта. 

Андрій - руки , які малюють.. створили відбраження неймовірної реальності.

Зелені краєвиди - шлях на фотосесію.

 Всі такі гарні.. 

 "Крейсер"- в дії, так назвала Юлія мій віночок

 Повернення. У Олексія лишилися наші фотки з квесту, їх так і не скинули!

Вечір, вогнище, подарунки, посмішки, зорі, пісні .

Мій перший ранок після найпершої ночівлі в наметі.

 Перше проміння нового дня.

 Медіа-експедиція. Добре, що я не знала скільки треба було протопати...на той момент, я про це не думала і то добре.

Гарно було навкруги.

Трошки інформації від головного інформатора О.Ратушняка.

Біля пам'ятного знаку козаку Мамаю.

і позначки залізничної станції

..то є тролль?- дуже схожий

Дорога , яка веде в мрію.. для когось

Для когось мрія поряд.  Можливо такі помилки в розфарбовці прапору  дадуть шанс нашій державі. 

Геральдика- історія-вибір-фатальний шлях==виправимо!

Зустріч на перехресті.

Збори і хто куди

Чого ви руки не виставили вгору?

Юля, я радію з того ,що з тобою познайомилась.

Збори, команди, питання, рішення.

Довольна, бо зібралась.

Шлях додому. Напевно все так і повинно було бути.

Подарунки, спогади, нові відчуття. Наповненість.

Я вдячна за можливість бути, за можливість чути, за можливість відчувати.

Нові знайомства, нове спілкування, нові можливості, ..і скоріш за все нова реалізація, власне для мене.

Я вдячна всім і  кожному ,за все і за особливе, за доречне, цікаве і потужне.

Я є щастя. Дякую!

***

Міша,я тільки сьогодні побачила цю фотку..Можливо я помиляюсь, а можливо і ні.. але вона дуже красномовна. Обіймаю ще раз :), мені це важливо